Лялька-мотанка в українській культурі

Лялька-мотанка – це прадавня народна іграшка, сімейний оберіг та символ жіночої мудрості. У давнину ляльками-мотанками гралися діти, вони мали певні обрядові функції і з часом набули ще глибшого значення. Цей виріб завжди посідав особливе місце в українській культурі і зберіг своє виняткове значення до сьогодні.

Ляльку-мотанку виготовляли шляхом намотування без використання швів чи клею. Таким чином виріб зберігав теплоту людських рук, турботу і любов з якими була створена лялька.   

Ляльку в усі часи робили із матеріалів, які були під рукою. Це могла бути солома, клаптики непотрібної тканини чи старий одяг. Часто виріб виготовляли із вишиванок, які вже не можна було носити, і таким чином лялька ставала оберегом. Адже зазвичай вишиті сорочки мали певну символіку і належали дорогій людині. Коли в родині хворіла дитина, то для неї робили спеціальну ляльку-мотанку із трав, які допомагають при її хворобі. Так лялька ставала ліками та іграшкою одночасно.

На думку відомого дослідника Марка Грушевського використання ляльки  розширює сферу пізнання світу і свого народу, розвиває традиційні для культури навички. Дитина сприймає народну іграшку і як витвір мистецтва, що сприяє її духовному збагаченню. В ХІХ  столітті в приданому дівчини (в Україні) були присутні ляльки-мотанки. В XX столітті у зв'язку із війнами, репресіями та депортаціями мотанки себе віджили, але не втратили цінність. Навіть в тяжкий період лялька-мотанка мала велике значення, особливо для дітей, які раділи кожній дрібниці.

Майстриня з виготовлення ляльок-мотанок Леся Скрипка розповідає, що ляльки-мотанки є народною спадщиною. Майстриня зазначає, що є противником багатьох «забобонів» і не робить виробів з цілью оберегів. На думку мисткині мотанка є відродженням культури, спадку і фольклору. У свій час їх робили для того, щоб діти бавилися. Ляльки виготовляли з текстилю, оскільки це доступно. Що стосується відсутності обличчя, то в це ніхто ніякої магії не закладав.

За словами майстрині сьогодні ляльки-мотанки купують як зразок українського мистецтва. «Ляльки купують, також,  для діток як ігрові, простіші варіанти. Їх робили нашвидкуруч. Коли робили ляльку як оберіг, то приділяли для неї більше часу. Мотанки виготовляли з речей, які не використовували як одяг. Сувенірні ляльки робили з вишивкою, прикрасами.» - розповідає Леся Скрипка.

Майстриня дала кілька порад щодо того як вибирати ляльку. В першу чергу слід звертати увагу на те для кого купують ляльку, адже її можна дарувати всім. Для дітей вибирають м’ягку невелику ляльку. Діти повинні бути шкільного віку, бо інакше вони її порозмотують. На подарунок варто купувати сувенірну ляльку. Для дівчат обирають ляльку-княгиню (наречену з непокритою головою). Заміжній жінці слід дарувати ляльку з покритою головою чи маленьким немовлям. Чоловікам можна дарувати будь-яку ляльку, адже вона символізує українське народне мистецтво.

Сьогодні ляльки-мотанки можуть бути прекрасним подарунком і сувеніром, так як є хорошим способом для виявлення національної ідентичності. Крім того мотанка може стати родзинкою інтер'єру і хорошою екологічно-чистою іграшкою для дітей. Придбати ці вироби можна у мережі магазинів «Світ Льону». Автор наших мотанок – Леся Скрипка. Зробіть свій простір унікальним з допомогою ляльки-мотанки!